Руки німіють , падаєш з ніг

Воля ще є , та сили не має .

Ворог попереду , ще й в спині ножі , 

 А друзів все менше , як далі 

- не знаю .

На БОГА лиш віра , любов та надія .

Бо людям до цього діла не має ,

Чому ми ще тут , та хто нас підтрима .

Думки геть дурні ввесь час душу  крають .

Не хочу посмертно героєм я стати ,

А жити жиди нам уже не дадуть

Рішили  земельку , і долю забрати ,

Про Волю та щастя потрібно забуть .

Патріотів вже давно не має ,

Порішили , вбили і забули .

Ухилянти неньку захищають ,

Яким байдуже , хто тут запанує .

То для кого жертви дарували ,

І для чого бу'ло сльози лити ,

Якщо далі жити тепер будуть

Ухилянти , бидло й паразити .

Чи не можна так , щоби герої

Розмножалися по усій країні ,

А шути , скоти і дезертири

Гнили , вили та й були забуті .

Клоуни навкруг заполонили ,

Продають , шматують Україну ,

А найкращим дітям нашим , рідним ,

Доля помирати , в полі гнити .

Щось не так , десь тут є неправда ,

Не тому і ми , та й нас навчали ,

Але кажуть не на часі зараз ,

Бо іще не все пограбували .

Бачу бидло дуже хоче рабства ,

Наш народ мов тії барани' ,

Йде за клоуном на мясо наша паства 

Добровільно лізуть в кайдани'.

Що ж Український , милий мій народе

Це твій вибір , може твоє щастя .

Якщо самогубство - твоя доля ,

То кури і пий , і ухиляйся ...