Руки німіють , падаєш з ніг
Воля ще є , та сили не має .
Ворог попереду , ще й в спині ножі ,
А друзів все менше , як далі
- не знаю .
На БОГА лиш віра , любов та надія .
Бо людям до цього діла не має ,
Чому ми ще тут , та хто нас підтрима .
Думки геть дурні ввесь час душу крають .
Не хочу посмертно героєм я стати ,
А жити жиди нам уже не дадуть
Рішили земельку , і долю забрати ,
Про Волю та щастя потрібно забуть .
Патріотів вже давно не має ,
Порішили , вбили і забули .
Ухилянти неньку захищають ,
Яким байдуже , хто тут запанує .
То для кого жертви дарували ,
І для чого бу'ло сльози лити ,
Якщо далі жити тепер будуть
Ухилянти , бидло й паразити .
Чи не можна так , щоби герої
Розмножалися по усій країні ,
А шути , скоти і дезертири
Гнили , вили та й були забуті .
Клоуни навкруг заполонили ,
Продають , шматують Україну ,
А найкращим дітям нашим , рідним ,
Доля помирати , в полі гнити .
Щось не так , десь тут є неправда ,
Не тому і ми , та й нас навчали ,
Але кажуть не на часі зараз ,
Бо іще не все пограбували .
Бачу бидло дуже хоче рабства ,
Наш народ мов тії барани' ,
Йде за клоуном на мясо наша паства
Добровільно лізуть в кайдани'.
Що ж Український , милий мій народе
Це твій вибір , може твоє щастя .
Якщо самогубство - твоя доля ,
То кури і пий , і ухиляйся ...
Немає коментарів:
Дописати коментар