Кричав і плакав , душу рвало

Крізь грим текли кроваві сльози ,

Але він мріяв що колись

Усі вони заплачуть тоже .

 А він потерпе , хай болить .

Він шут , паяц , цар клоунади

Сміялись всі над ним всяк час ,

В душі ж він був наполеоном

І суперменом водночас .

Так , він пограє зараз членом 

На клавішах тих чорно - білих

І без штанів щас раком стане ,

Та на Вкраїну плюне сміло .

Але ж навік запам'ятає

Гірко'ти смак , принижень вал .

Жидівський сейм дасть йому волю

І всі побачуть хто тут прав .

Так , ви хохли ото казали 

Що він жидівський посіпака ,

Що він не має на вас прав ,

Тепер скажіть кому тут срака ,

Хто тут господар , а хто раб .

Так , він згадає піаніно ,

Й хто тут наслідники Адама,

Чия земля в нас під ногами , 

Й кого назвали тут лохами .

 - Я же нє лох , й язик нє прєдам ,

Ізраель будєт тут , сейчас.

Всьо здєсь отдам я іудєям ,

А вас продам я маскалям ...

Колись сміялись Українці

Над лохуватиньким жидом

Потім лошарою зробили .

Тепер отримують облом .

А хто ж тепер нам є виною,

Що ми себе в ярмо загнали,

Мо Бог , чи лох , чи член жидовський , 

А може по'ляк чи болгарин .

А гляньте лохи в дзеркала

Там ви побачите причину,

Своєму горю , в злую днину .

Ото і є ваш сатана , 

Його й цілуйте без зупину ...

У місце теє нище спини .

Бо то вже ваша доля там .

Не знаю може ви й Європа.

Але поки що нам всим жопа ,

Бо ви самі те вибирали ,

Невже за те ми помирали

Щоб ви всі суками враз стали ,

На все і всих ви хер поклали

Невже всьому уже хана .

А жаль . 

Бо так недавно всі скакали ,

І на майдані все кричали ,

Під дудку підерів стрибали .

Бо хто не скаче той москаль .

А той що скаче мов жидяра

Невже герой , чи мо лошара ?

Так хто тут клоун , а хто лох ,

Отой що членом пісню грає ,

Чи може все ж отой народ 

Що кров'ю землю заливає ,

Й дітей своїх готовий з'їсти

Щоб клоун міг на троні сісти

І в хати наші заселить

Народ іуди , іудеїв .

Й з москвою землю поділить , 

А нас й дітей , тих що не вб'ють

У світ із торбою пошлють .

А може підуть бить французів

Поляків , шведів , гагаузів .

Бо ми не вміємо цінить 

Дарунок божий ,Нашу землю .

Й за те що в ній нам дарували

За те нас скоро всих уб'ють , 

То може нам отак і треба ,

То може в тому уся суть . 

Забрати в нас що нам не треба .

А нас мов проклятих забуть .

Бо вони янголи від неба .

Народе мій , моя ти кров .

Невже ми кляті і забуті ,

Чи ми не варті в раю бути .

А жид , москаль наші пани ?

Чи мо горілка і табак 

Дороще вам за все на світі .

Хіба ж не УКРАЇ'НЦІ ми ?

Чи не Великих Богів діти .

А завтра будемо рабами ,

Якщо не встанемо ми з вами 

І не піднімемо на піку

Жидівську і москальську пику .

За нашу з вами нову долю .

Де в нас земля , добро і ВОЛЯ .

Щасливий щебіт дітлахів 

І ніц не має москалів 

Жадних жидів і підлих друзів ,

А щастя тільки по заслузі .

І знову щастя в нашім домі ,

Та знову рай на всій землі .

Але для того треба встати ,

Москальську потолоч прогнати 

І так все кодло те злякати ,

Щоб гади вмерли лиш при думці 

Робити підлеє нам зло .

Отак повинно б все було .

Та тільки ми вже помирали ,

А ви всі раком поставали ,

Дітей їсте , землю віддали .

Керує клоун і хуйло .

А в моїм сні не так було .