Немов монгол, чи циган я ,

Живу без місця для родини

І навіть тут ця тера не моя ,

Бо вся Вкраїна моя' батьківщина .

Я кров'ю право захистив ,

Казати мій , моя, моє.

І в кожен рід я можу завітать .

Бо зараз я воюю й за твоє.

Тобі я брат , син я твій і батько

Вдобряю землю нашу плоттю я своєю ,

Щоб проростало все найкраще радо .

Щоб плід її став мрією твоєю.

А жид той ,що ціни її не знає

Хче зрадити й продати землю нашу .

Бо тера Українська для єврея 

То тільки мов поживна злата чаша .

Так , є і серед Українців 

Ті що раді , усе навкруг за гріш бігом продати .

А потім у підвалі темнім сісти ,

Й над скринями із золотом ридати .

Милі мої сестри й побратими ,

Одумайтесь , не спішіть збувати ,

Бо ви до тих пір Українці , 

Допоки є на що ногам ставати .

Не має роду в світі , без народу ,

А націй теж , без землі не має ,

Продавши землю нашої Вкраїни

І Вас , як нації , ніц уже не стане .

Тут мо  ізраель , Палестина може буде.

Можливо теж , болото для москви ,

Та України тут уже не буде .

А ким же ти будеш ти ?

Ти продаси дідів , батьків могили.

Розорють й продадуть

Історію твою .

А в чому ж буде твоя сила ?

Невже за продаж , 

Я тут насмерть стою........