Не дуже щасливим було дитинство у маленького курчавого з проявом зрадливої нації хлопчика.Все йому хотілося щоб його усі любили і щоб пишалися всим що він зробить.Він ніяк не міг зрозуміти чому мама його шаленіє від його талантів,папа теж не може нахвалитися своїм маніпусіньким щастячком,а інші ,скільки б він не старався взагалі не звертали увагу.Навіть хлопчаки і дівчатка на вулиці тільки після роздавання грошиків , які йому в достатку  виділяли на забаганки мамусік і папусік,погоджувалися на участь у його неймовірно смішних,на його погляд,виставах.Чим дорослішими ставали його друзі тим дороще обходилися постановки,але не жадні для свого синочка батьки з усих сил тяглися щоб догодити своєму наполеончику.І вони дуже пишалися коли їх дитятко уміло керував не слухняними ,але жадними до наживи гоями.Росла дитинка і росли її забаганки.Одного разу мама ледве змогла заспокоїти своє вередливе дитятко,і після довгих розпитувань змогла вияснити що їх синочок вже виріс настільки що йому мало і не цікаво стало гратися продажними олов'яними клоунчиками і захотілося чогось більшого ,цікавішого.Мама як завжди витерла єврейські не слухняні шмарклі не існуючими пейсами і пообіцяла погомоніти з тьотьою Зоєю і тьотьою Ірою.Уже над вечір мама принесла гарну звістку що дядя Ігор і Романчик пообіцяли подарувати на день визволення єгипту від євреїв, синочку цілу країну продажних баранів і кроликів.Радості дитятки не було меж.А у баранів і кроликів появився новий пастир,чи то пробачте пастушок.Росте дитинка далі ,цікаво що йому подарують на слідуючий день визволення Єгипту від євреїв.Шалом барани.